ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
ПРО АТЕСТАЦІЮ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ УКРАЇНИ
 
(Затверджено наказом Міністерства освіти України від 20 серпня 1993 року № 310, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 грудня 1993 року, зі змінами і доповненнями, затвердженими наказом Міністерства освіти України від 1 грудня 1998 року № 419, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.12.1998 року за № 792/3232)
 
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
1.1. Атестація педагогічних працівників -  це  визначення  їх відповідності зайнятій посаді,  рівню  кваліфікації,  залежно  від якого  та  стажу    педагогічної    роботи    їм    встановлюється кваліфікаційна  категорія,  та відповідний посадовий оклад (ставка заробітної  плати) в межах схеми посадових окладів. 
1.2.  Атестація    педагогічних    працівників    проводиться відповідно до Закону України "Про  освіту"  (стаття  54)  з  метою активізації  їх  творчої  професійної  діяльності,    стимулювання безперервної  фахової  та  загальної  освіти,   якісної    роботи, підвищення відповідальності за результати  навчання  і  виховання, забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці. 
1.3.  Атестація  базується   на    принципах    демократизму,  загальності,   всебічності,    систематичності,    колегіальності, доступності та гласності, безперервної освіти і самовдосконалення, морального  і  матеріального    заохочення.    Умовою    атестації педагогічного працівника є наявність фахової освіти  та  володіння ним державною мовою  в  обсязі,  необхідному  для  виконання  його професійних    обов'язків,    згідно    з   Конституцією   України (ст.10) та із Законом "Про мови в Українській РСР".  
1.4. Атестація  здійснюється  на  основі  комплексної  оцінки рівня  кваліфікації  педагогічної майстерності, результатів їхньої педагогічної   діяльності  шляхом  проведення  контрольних  робіт, "зрізів знань учнів", тестування; відвідування уроків, позакласних заходів; здійснення аналізу освітнього процесу в загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладах з урахуванням думки батьків,  учнів  та  вихованців. 
1.5. Дане Типове положення діє  на  підставі  Закону  України "Про освіту" і визначає порядок атестації педагогічних працівників навчально-виховних    закладів    незалежно    від       відомчого підпорядкування та форм власності.
II. ПЕДАГОГІЧНІ ПРАЦІВНИКИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ АТЕСТАЦІЇ
2.1. Атестація на відповідність посаді з установленням однієї з кваліфікаційних категорій, а за умов, зазначених у  пункті  5.5. розділу V Типового положення, із присвоєнням педагогічного звання, підлягають педагогічні працівники  з  вищою  освітою:  вчителі  та викладачі всіх  спеціальностей,  вчителі-дефектологи,  вихователі, вихователі-методисти, логопеди, завідуючі логопедичними  пунктами, методисти, музичні,  художні  керівники,  інструктори  з  фізичної культури,    праці,    слухових    кабінетів,     концертмейстери, педагоги-організатори,  соціальні  педагоги,  практичні  психологи дошкільних,    загальноосвітніх,    професійних,      позашкільних навчально-виховних    закладів,    інтернатів    при       школах, шкіл-інтернатів  різних  типів,  загальноосвітніх  шкіл соціальної реабілітації,   приймальників-розподільників   для  неповнолітніх, виховно-трудових    колоній,    міжшкільних   навчально-виробничих комбінатів   і   майстерень   трудового  навчання  та  професійної орієнтації   учнів,   міжшкільних   комп'ютерних   центрів,  вищих навчальних  закладів  I-II  рівня  акредитації,  коледжів, ліцеїв, навчальних  закладів  підвищення  кваліфікації  та  перепідготовки кадрів  (крім  тих,  які  за  оплатою  праці  прирівняні  до вищих навчальних   закладів),  районних,  міських  методичних  кабінетів (центрів)(1), закладів охорони здоров'я, соціального забезпечення, культури,   а   також   педагогічні   працівники   підприємств  та організацій,  інших  навчально-виховних  закладів.  
2.2.  Педагогічні  працівники,  які  закінчили вищі навчальні заклади   I-II   рівня   акредитації  та  інші  навчальні  заклади еквівалентного  рівня або мають загальну середню освіту, зазначені у  пункті  2.1.  розділу  II  Типового  положення та незалежно від освіти:  майстри  виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій   та   інших   форм  гурткової  роботи,  культорганізатори, акомпаніатори,  екскурсоводи, інструктори з туризму, старші вожаті атестуються  на  відповідність посаді, яку займають, з визначенням посадового окладу (ставки заробітної плати). Майстри  виробничого  навчання,  старші  вожаті,    військові викладачі допризовної підготовки можуть атестуватись на присвоєння педагогічного звання.
2.3.  Керівники  навчально-виховних   закладів,    працівники органів управління освітою, які  мають  педагогічне  навантаження, працюючі пенсіонери, в тому числі на умовах  строкового  договору, педагоги, для яких навчально-виховні заклади не є основним  місцем роботи, атестуються на загальних підставах.
2.4. Атестації  не  підлягають   педагогічні працівники,  які мають  стаж  безпосередньої  педагогічної  роботи  (2) до 3 років; перебувають  на довготривалому лікуванні.  Педагогічні працівники, які мають необхідний стаж  безпосередньої  педагогічної  роботи  й раніше  проходили  атестацію  та  прийняті  на  роботу в поточному навчальному році,  а також ті, хто навчається у вищому навчальному закладі, атестуються за їхнім бажанням.
Для педагогічних  працівників,  які  прибули  із   зарубіжних країн,  за  наявності  відповідних  державних  міжнародних  угод з Україною,  в   порядку   винятку,   з   ініціативи   адміністрації навчального  закладу  та  на підставі рішення атестаційної комісії можуть  бути  підтверджені   рішення   атестаційних   комісій   за попереднім місцем роботи.  
2.5. За   педагогічними   працівниками,  які   знаходяться  у відпустках по вагітності,  родах і догляду за дитиною (ст.179 КЗпП України  зберігається   кваліфікаційна   категорія, педагогічне  звання,  чинність  яких продовжується після виходу на роботу  до  наступної  атестації  на  загальних   підставах.   Час перебування  в  даних  відпустках  вилучається  з між атестаційного періоду.   
2.6. Педагогічні  працівники,  які викладають  два  й  більше предметів,  атестуються з того предмета, з якого мають педагогічне навантаження  за  фахом  освіти.   Оплата   у   відповідності   із встановленою  внаслідок  атестації  категорією  поширюється на все педагогічне  навантаження  до  наступної  атестації. 
 
III. ВИДИ АТЕСТАЦІЇ ТА ЇЇ ПЕРІОДИЧНІСТЬ
3.1.  Атестація  педагогічних  працівників  поділяється    на чергову та позачергову.
3.2. Чергова атестація проводиться один  раз  у  п'ять  років згідно з графіком, складеним безпосередньо  в  навчально-виховному закладі. Педагогічним  працівникам,  які  пройшли  чергову  атестацію, визначається    відповідність    (відповідність    за       умови, невідповідність)  посаді,  яку  займають,    встановлюється    або підтверджується  (не  підтверджується)  одна  з    кваліфікаційних категорій, визначається посадовий оклад (ставка заробітної плати), а  також  може  бути  присвоєне,  підтверджене  (не  підтверджене)  педагогічне звання.
Не розглянуті атестаційною комісією (не підтверджені  або  не змінені) протягом  5-ти  років  з  дня  встановлення  (присвоєння) кваліфікаційні   категорії,  посадові  оклади  (ставки  заробітної плати), педагогічні звання втрачають чинність. Якщо  педагогічні працівники з поважних  або  незалежних  від них причин не можуть пройти чергову атестацію, то за погодженням з атестаційною комісією вищого рівня термін дії попереднього рішення атестаційної  комісії при навчальному закладі може бути подовженим на  один  рік.  
Педагогічним  працівникам,  які  відмовились  від    чергової атестації,  встановлюється  кваліфікаційна  категорія  на  ступінь нижча від тієї, яку вони мали за наслідками попередньої  атестації (кваліфікаційна категорія "спеціаліст" у даному  разі  залишається без змін); працівникам, для  яких  не  передбачені  кваліфікаційні категорії,  визначається  оплата праці за нижчим посадовим окладом (ставкою заробітної плати); для працівників з педагогічним званням припиняється чинність відповідного звання. Не допускається відмова від  атестації педагогічних працівників, щодо яких постало питання про їх невідповідність займаній посаді.
3.3. Позачергова атестація проводиться не раніше як через рік з  дня  видання керівником навчального закладу, органом державного управління  освітою  відповідного  наказу  за підсумками атестації після  попередньої  атестації для осіб, які: 
виявили бажання підвищити    раніше    встановлену    їм кваліфікаційну категорію (для  працівників,  яким  не  передбачені кваліфікаційні  категорії,  -  підвищити  посадовий  оклад (ставку заробітної плати);
- порушили питання про присвоєння їм педагогічного звання  за умов, зазначених у пункті 5.5 розділу V Типового положення;
- знизили в міжатестаційний період рівень  своєї  професійної діяльності (за наявності  аргументованого  подання  керівника  або ради навчально-виховного закладу).
Для осіб, які раніше не атестувались,  позачергова  атестація допускається за умови роботи в даному навчально-виховному  закладі не  менше  року.  Ця  вимога  не  поширюється   на    педагогічних працівників,  які  мають  вчені  звання  або  наукові  ступені  за наявності трирічного науково-педагогічного стажу.
За  педагогічними       працівниками        загальноосвітніх, позашкільних,  дошкільних  навчальних закладів,  які переходять на викладацьку  роботу  до  вищих  навчальних  закладів  I-II   рівня акредитації    або   професійно-технічних   навчальних   закладів, зберігається присвоєна їм  кваліфікаційна  категорія,  педагогічне звання  до  наступної  атестації.  Така  ж  умова поширюється й на викладачів  вищих  навчальних  закладів  I-II  рівня  акредитації, педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, які  переходять  працювати  до   загальноосвітніх,   позашкільних, дошкільних  навчальних  закладів.  
3.4.  Атестація  педагогічних  працівників,  у  тому    числі зазначених у пункті 2.2. розділу II Типового положення, передбачає попереднє (не  рідше  одного  разу  на  п'ять  років)  підвищення кваліфікації на засадах  вільного  вибору  змісту,  програм,  форм навчання, організацій та установ,  акредитованих  в  установленому порядку  на  здійснення  підвищення  кваліфікації.  
3.5. Педагогічні  працівники  з  науковим   ступенем,  вченим званням,  які  підлягають  черговій  атестації   та   працюють   у навчальних  закладах,  мають  право на підтвердження чи присвоєння кваліфікаційної категорії,  педагогічного звання  без  проходження курсового  підвищення кваліфікації. 
 
IV. КВАЛІФІКАЦІЙНІ КАТЕГОРІЇ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ЗВАННЯ
 
4.1.  За    наслідками    атестації    встановлюються    такі кваліфікаційні категорії: "спеціаліст",  "спеціаліст  II  категорії",  "спеціаліст I категорії", "спеціаліст вищої категорії"; присвоюються педагогічні звання: "старший учитель", "старший  викладач",  "старший  військовий
керівник", "майстер виробничого навчання  I  категорії",  "майстер виробничого   навчання    II    категорії",    "вчитель-методист", "викладач-методист",        "військовий        керівник-методист", вихователь-методист", "старший вожатий-методист".