Сьогодні, в умовах глибоких змін у соціальному, економічному та політичному житті України, постала проблема радикальної перебудови системи освіти, криза цінностей, дефіцит духовності зумовлюють напружений пошук шляхів гуманізації життя, осмислення цінностей сучасного та майбутнього. Процеси глобалізації, швидка зміна технологій роблять виклик усім без винятку суспільним виховним системам, посилюють взаємозалежність народів і роль особистості.

Педагогічний колектив Гранітненської школи добре розуміє, що на сучасному етапі розвитку суспільства особливого значення набуває завдання утвердження гуманістичних цінностей добра, справедливості, чесності, гідності, совісті, обов'язку, відповідальності.

Українська освіта ХХІ століття стала перед необхідністю кардинальних змін у структурі, змісті й технологіях навчання.

Входження молодого покоління в глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство підносить роль життєвої та соціальної компетентності учнів школи.

Демократична парадигма освіти відповідає об’єктивним потребам учнів. Разом з тим відповідає і напрямкам творчих пошуків учителів. Ці пошуки пов’язані з реалізацією ідеї педагогічної співпраці, особистісно-орієнтованого навчання  та виховання.

Знання як самоціль має поступитися місцем знанням  як інструментові життя, що забезпечує молодій людині життя в гармонії з власною природою та довкіллям, суспільством, окремими людьми.

Найбільш важливим напрямком  виховання є організація демократичного шкільного життя, коли учні, учителі, батьки, представники громадських організацій – це організатори, учасники функціонування міні-  моделі суспільства.

Повністю матеріал можна переглянути у файлі "Виховна робота школи".

Місце сім’ї у навчально-виховному процесі

 Сім'я є природним середовищем первинної соціаліза­ції дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтрим­ки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління.

З перших днів появи дитини на світ сім'я покликана готувати її до життя та практичної діяльності, в домаш­ніх умовах забезпечити розумну організацію її життя, до­помогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, на­бути власного досвіду поведінки й діяльності.

Оскільки мета виховання підростаючого покоління — формування всебічно розвиненої особистості, сім'я, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання.

На думку М. Стельмаховича «Тіло, душа, розум — ось три кити батьківської педагогіки». Тілесне виховання у сім'ї передбачає зміцнення здоров'я, сил та правильний фізичний розвиток дитини. Усі наші зусилля, — зазначає він, — спрямовані на тілесне виховання, можуть бути швидко зведені нанівець, коли ми не захистимо наших ді­тей і підлітків від такого страшного ворога душі та тіла людини, як алкоголізм, паління, наркоманія, токсикома­нія, статева розпуста, СНІД. Поширення цих та інших асо­ціальних явищ набуло такого розмаху, що нависла смертельна небезпека над самим генофондом нації, а значить, і над нашим майбутнім.