РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВЕДЕННЯ УЧНІВСЬКИХ ЗОШИТІВ УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ

 

Для забезпечення високої грамотності і загальної культури учнів необхідно дотримуватися визначених правил і рекомендацій щодо ведення учнівських зошитів. Функції учнівських зошитів різноманітні.

• письмових завдань, зокрема списування, вправ відтворювального і творчого характеру тощо сприяє когнітивному розвитку учня, пізнанню закономірностей певної галузі, засвоєнню програмового матеріалу. Зошит відображає не лише знання і вміння учнів, а й працю вчителя. Для навчальної роботи необхідно використовувати зошити лише вітчизняного виробництва, оскільки вони відповідають чинним в Україні стандартам. У 2 – 4 класах для навчальних класних і домашніх завдань з української мови та інших мов, математики учні ведуть по два зошити (для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем). Для перевірних робіт з мов і математики слід використовуватиокремий зошит, у якому учні також аналізують помилки роботи. З метою формування окремих функціональних навичок письма дозволяється в межах граничного навантаження використовувати додаткові зошити. З української (російської) мови, математики, ознайомлення з навколишнім світом та природознавства, з курсу «Я і Україна» у 1 – 4 класах можна використовувати додаткові зошити з друкованою основою, що разом з підручником становлять єдиний навчальний комплект. Учнівський зошит не є державним документом. Тому в 1 та 2 класах зошити підписує вчитель, у 3 – 4 класах – це роблять учні за зразком , написаним учителем на дошці, наприклад:

 

                                 Зошит              Зошит

                      з української мови            для контрольних робіт

                       учня 1 – А класу        з української мови

            Гранітненської ЗОШ І-ІІІ ст.               учениці 4 – А класу

                   Яковенка Олександра            Гранітненської ЗОШ І-ІІІ ст.

                                                                                             Скиби Антоніни

 

У письмовій роботі з мови, математики треба зазначати дату виконання роботи, яка це робота, (класна чи домашня), вид завдання (вправа, диктант, твір, переказ, творча робота, задача тощо), заголовок зв»язного тексту (переказу, розповіді тощо).

Відповідно до 4-го видання Українського правопису (Український правопис. – 4 – те видання. – К.: Наукова думка, 1993 р. – с. 127) в кінці заголовків крапка не ставиться.

 

Наприклад:

                                               9 грудня 12 листопада

Класна робота Домашня робота

Вправа Задача

Дату, назву роботи та її вид ( вправа, словниковий диктант тощо) учні записують, починаючи з 2 класу початкової школи. У 4 класі дату виконання роботи з мов записують словами, з математики – на розсуд учителя.

У зошитах для контрольних робіт, що виконуються в класі, учні пишуть дату, вид завдання і заголовок тексту. Запис учнями виду роботи (словниковий, попереджувальний диктант) здійснюється за вказівкою вчителя (за функціональною потребою).

 

Наприклад:

                                              9 грудня 12 листопада

Диктант Математичний диктант

Зима

Під час виконання письмової роботи учні повинні дотримуватися абзаців.

Необхідно стежити, щоб учні дотримувалися однакових інтервалів між словами, дописували кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка.

Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно записану літеру чи цифру навскіс (справа наліво) і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає заміні, слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати правильно. Виправлення (закреслення та поновлення) написаного робити ручкою, а не олівцем.

Рекомендації до оформлення письмових робіт з мов

• період навчання грамоти учні 1 класу виконують навчальні завдання в зошиті з друкованою основою (зошити для письма і розвитку мовлення), де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і речень, а також вправи на розвиток мислення і мовлення школярів. Щоб навчити першокласників орієнтуватися у розлініюванні зошита та для виконання індивідуальних, диференційованих вправ і завдань, починаючи з листопада (січня), можна паралельно практикувати виконання окремих завдань у шкільних зошитах з таким самим розлініюванням. Для виконання різноманітних завдань, пов’язаних з мовним аналізом (креслення схем речень, звуко — складової структури слів, друкування тощо), першокласники ведуть окремий зошит у клітинку з графічною сіткою № 5. У 2 – 4 класах на уроках української та російської мов паралельно із звичайним зошитом з друкованою основою (один із зошитів), рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Зошит з друкованою основою використовують як на уроці, так і для виконання домашніх завдань. Після опрацювання теми за підручником зошит з друкованою основою перевіряють, виконання завдання оцінюють. У 3 класі на уроках української (російської) мови та іноземної мов протягом усього семестру учні продовжують писати в зошитах у дві лінії з контрольними похилими (зошит з графічною сіткою № 1). У ІІ семестрі краще підготовлені учні поступово переходять на письмо в зошитах в одну лінію. Повний перехід усього класу на письмо в одну лінію може бути закінчений наприкінці 3 класу або в І семестрі 4 класу. Висота малих літер становить близько 4,0 мм. У період навчання грамоти (в 1 класі) дату виконання завдань, слова Класна робота учні не пишуть. У цей період між завданнями класних робіт учні залишають по два робочі рядки для записів чи поміток учителя. Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого рядка. Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці. Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх використовують для виконання інших завдань на розсуд учителя. Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом роботи, а також між видом роботи та заголовком рядок не пропускають. Між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи і початком наступної слід пропускати два робочих рядки (для відокремлення однієї роботи від іншої та для виставляння оцінки).

Рекомендації до письмових робіт з математики

Навчальні вправи чи інші письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку. У 1 класі дату виконання робіт учні не записують. Дaтy, назву роботи та її вид (задача, математичний диктант тощо) учні записують, починаючи з 2 класу (назву виду завдання учні записують за функціональною потребою — на розсуд учителя). Запис дати і виду роботи розміщують посередині робочого рядка, наприклад:

 

8 листопада

Класна робота

Задача 231

У той період (див. вище), коли учні не записують дату виконання роботи, між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи та початком наступної пропускають чотири клітинки для зауважень, поміток учителя. Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита. Між записами дати, назви роботи та ії виду у зошитах з математики пропускають одну клітинку. Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в зошитах з математики слід пропускати чотири клітинки. Цифри і літери пишуть у клітинці зошита похило. Кожну цифру, знак і літеру записують в окремій клітинці. У 1-4 класах пропонується писати цифри висотою в одну клітинку, у 1-2 класах писати малі літери висотою в одну клітинку, а в 3-4 класах — 2/3 клітинки. Великі літери в усіх класах пишуть заввишки в півтори клітинки. Математичні вирази можна розміщувати в рядку або в стовпчик. Між виразами відстань добирають довільно, але з дотриманням симетрії та економії паперу. У 1 класі розв’язання задачі учні записують у вигляді виразу. Допускаються різні форми запису розв’язання задачі:

2 + З = 5 (ящ. ) або 2 ящ. + З ящ. = 5 ящ.

Для полегшення пошуків способів розв’язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми: малюнок, схему, таблицю, графічні умовні позначення, орієнтуючись на істотні опорні слова тексту. Добір форми скороченого запису задачі здійснює учень самостійно. Незначні відхилення у записі короткої умови не повинні впливати на оцінювання.

Найменування одиниць величини пишуть повністю у запитанні задачі, після словесного запису числа, наприклад:

В одному кошику 12 кг яблук, в іншому — 15 кг. Скільки кілограмів яблук у двох кошиках?

Після чисел найменування пишуть скорочено:

• без крапки: 2 мм, 3 см, 4 дм, 5 м; 7 г, 6 кг, 9 ц, 10 т; 12 еек, 13 хв, 14 год;

• крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці: 15 грн.; 20 к.

Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/сек (або 60 м за 1 сек), 12 км/год (або 12 км за 1 год).

Одиниці площі: 23 см2, 54 м2 (висота цифри 2 біля літери — 1/2 клітинки). Читається: 23 квадратних сантиметри, 54 квадратних метри.

Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень: 40 в. (40 відер), 10 ябл. (10 яблук).

У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю: у бочку налили 40 відер води.

Після закінчення навчання грамоти вводиться короткий запис відповіді задачі, наприклад: 5 кг цукру; 40 відер води.

Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3 класу. Якщо розв’язання задачі записано без пояснень, то відповідь бажано записувати повними реченнями. Повну відповідь слід будувати за загальними правилами побудови речень (відповідей на будь-яке запитання). Якщо запис розв’язання задачі був з поясненням (повним чи коротким), то відповідь можна записувати коротко.

Зразки записів пояснень та відповідей:

7 + 3 = 10 (з. ) — у лінійку і клітинку .

Відповідь: 10 зошитів.

Відповідь: у мішку залишилося 50 кг цукру.

Відповідь: на 3 т більше.

Відповідь: посадили 20 дерев.

Загальні вимоги до перевірки письмових робіт

Контроль якості виконання письмових робіт — важливий стимул розвитку грамотності і писемного мовлення учнів. Учитель повинен систематично перевіряти та оцінювати якість виконання письмової роботи учнями, оскільки це дає йому можливість визначити рівень їхніх знань, умінь і навичок і планувати навчально-корекційну роботу на діагностичній основі. Усі письмові роботи, зокрема диктанти, перекази, твори, а також самостійні роботи навчального і контрольного характеру слід перевіряти до наступного уроку. Письмову роботу над помилками виконують у зошитах для контрольних робіт після їх перевірки, а продовжують закріпленням правильних написань, дій на наступних уроках у робочих зошитах. Koжeн вид помилок як з мови, так і з математики потребує від учителя відповідного способу виправлення. Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкреслює і на полях чи в окремому рядку (для практичного вправляння) дає зразок правильного їх написання. Погана каліграфія свідчить про неусвідомлення учнем алгоритму дії під час написання літери (звідки починати, куди вести, де закінчити), тому під час роботи над графічними помилками варто запропонувати учням аналітичні вправи для поелементного аналізу та синтетичні — на конструювання різних літер з однакових елементів тощо. Таким вправлянням необхідно приділяти якнаибільше уваги на початковому етапі навчання письма бо виправити набуту школярами неправильну графічну навичку практично неможливо. Помічену в слові (в обчисленнях) помилку чи неправильно вжите слово вчитель перекреслює, а саме виправлення має зробити учень, користуючись орфографічним, перекладним чи тлумачним словником, правилом у підручнику або порадившись з учителем, з кимось з однокласників. Під час формування графічних навичок допускається підкреслювання неправильної форми літери чи цифри, виправлення їх, показуючи цим, де саме учень припускається помилки, неправильність нахилу показується похилою лінією поряд зі знаком, який дитина написала неправильно. Стилістичні і лексичні помилки підкреслюють у тексті хвилястою лінією, а в процесі роботи над ними найтиповіші колективно обговорюють, внаслідок чого неправильно побудовані речення удосконалюють шляхом розгляду різноманітних пропозицій, потім записують у зошит. Після чого школярам пропонують зробити решту виправлень самостійно чи в парі з однокласником. Пунктуаційні помилки вчитель виправляє власноруч, але в процесі їх опрацювання вимагає від дітей аргументованого пояснення надписаних чи дописаних пунктуаційних знаків на основі правил чи наведення відповідних прикладів. За такої організації перевірки письмової роботи в учнів формуються вміння здійснювати самоперевірку, надавати взаємодопомогу, у разі потреби користуватися довідковою літературою, насамперед — словниками. До виправлення помилок у письмових роботах учнів учитель має підходити диференційовано: у зошитах сильніших учнів ставити помітку на полі в рядку, в якому допущено помилку; у середніх — можна підкреслити слово з помилкою, а саме виправлення пропонується зробити учням самостійно. Виправляти повністю записи потрібно в зошитах слабких учнів, подаючи правильний зразок. Такий підхід до перевірки учнівських зошитів потребує повторного їх перегляду.

Помічену в обчисленнях помилку вчитель тільки підкреслює, а учень повинен правильно обчислити й виправити ЇЇ. У зошитах школярів, які самостійно не можуть виправити неправильний результат обчислення, учитель може закреслити його і зверху написати правильний. Виправляти неправильний результат по написаному не дозволяється. Якщо учень помилився під час розв’язування складеної задачі в доборі першої дії чи в обчисленнях у ній, треба запропонувати, щоб він правильно розв’язав усю задачу і заново переписав її розв’язання. Якщо задача розв’язана правильно, але нечітко (невдало) сформульовано одне — два запитання чи пояснення, варто підкреслити цей текст і запропонувати учневі правильно його сформулювати і записати заново. Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка), повинні бути виконані чітко й охайно червоним чорнилом або пастою, мають бути взірцем для учнів. Пропуски помилок, неохайне виправлення, недбало написані зразки літер, цифр, слів затримують розвиток грамотності учнів. Усікласні і домашні роботи в звичайних робочих зошитах і зошитах з друкованою основою вчитель перевіряє й оцінює після кожного уроку. Учень розпочинає працювати в новому зошиті тоді, коли попередній дописано до останньої сторінки. Бал за ведення зошита з мови і математики (у журналі – Вед. зош.) учитель виставляє наприкінці кожного місяця. Оцінюючи ведення зошита, необхідно враховувати як правильність виконання завдань, так і якість графічного письма, охайність оформлення роботи і грамотність. Колонку «Ведення зошита» («Вед. зош.») учитель записує без дати. Письмові контрольні роботи учні виконують у зошитах для контрольних робіт, які вчитель зберігає до кінця навчального року. Аналіз контрольної роботи та роботу над помилками учні виконують в контрольних зошитах.

 

Рекомендації до ведення зошитів з іноземних мов

Відповідно до рекомендацій МОН України щодо викладання іноземних мов у 2008 — 2009 н. р. та згідно Інструкції ведення журналів вводяться єдині вимоги до ведення зошитів.

Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учні повинні мати по 2 зошити.

З першого року навчання ( 2 клас ) учні можуть мати 1 робочий і 1зошит з друкованою основою.

Учні 5- 9 класів ведуть 2 зошити в обов¢язковому порядку.

Для учнів 10- 11 ( 12 ) класів можна вести 1 зошит або 2 на розсуд вчителя- предметника, але для зручності краще вести 2 зошити, оскільки для контрольних робіт окремого зошита не заводимо.

При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі ( 2 – 4 класи) вчитель перевіряє всі класні та домашні роботи після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок. Вчитель виправляє помилки і пише зверху правильний варіант слова, виразу тощо.

У 5 – 9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.

У 10 – 11 ( 12 ) класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевірялись роботи всіх учнів.

Словники перевіряються 1 раз на семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки. Оцінки за словники виставляються, але не враховуються при виставленні семестрової.

Всі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог :

— зошити повинні бути обкладені;

— писати акуратно і розбірливо;

— записувати дату виконання роботи ( число та місяць );

— зазначати номер вправи або вид роботи, що виконується.

Зошити і словники підписуються мовою, яка вивчається відповідно до поданого зразка :

English Francais Deutsch

Galina Sedova Helena Popova Olga Karpova

Form 5 A Class 5 B Klasse 5 B

School 1 Ecole 1 Schule 1

Нумерація класів на паралелі здійснюється згідно алфавіту тієї мови, яка вивчається. Наприклад, 5 А, 5Б, 5В при вивченні англійської мови треба записувати : 5A, 5B, 5C.

У зошитах з іноземної мови перед виконанням письмової роботи дату і вид роботи записуються прописом за таким зразком :

Wednesday, the eleventh of December;

Jeudi, le dix septembre;

Donnerstag, den zehnten September.

Після дати ми записуємо вправу та її номер, сторінку вказувати необов’язково.

Наприклад : Exercise 24.